Софія Федорівна Русова 
Софі́я Фе́дорівна Ру́сова (уроджена Ліндфорс; 18 лютого 1856, Олешня, Чернігівська губернія — 5 лютого 1940, Прага) — український педагог, прозаїк, літературознавець і громадська діячка, одна з піонерок українського жіночого руху. Дівоче прізвище — Ліндфорс.
Софія Федорівна Русова — співробітник численних наукових і популярних журналів — українських і російських, автор праць головно з педагогічних питань (зокрема дошкільного виховання), але також з літератури і мистецтва. Автор праць про творчість Т. Шевченка, Г. Сковороди, Р. Тагора.
Автор праць «Дошкільне виховання» (1918), «Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл» (1918), «Методика колективного читання» (1918), «Єдина діяльна (трудова) школа» (1923), «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924), «Дидактика» (1925, 1930), «Сучасні течії в новій педагогіці» (1932), «Роля жінки в дошкільному вихованні» (1934), «Дещо про дефективних дітей» (1935), «Моральні завдання сучасної школи» (1938); спогадів «Мої спомини» (1939), «Наші визначні жінки» (1934; друге вид. 1945).
Найважливіші праці:
- «Початкова географія».-СПб,1911.
- «Методика початкової географії». — К.: Українська школа, 1918.
- «Дошкільне виховання» (1918)
- «Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл» (1918)
- «Методика колективного читання» (1918)
- «Єдина діяльна (трудова) школа» (1923)
- «Теорія і практика дошкільного виховання» (1924)
- «Дидактика» (1930)
- «Сучасні течії в новій педагогіці» (1932)
- «Роль жінки в дошкільному вихованні» (1934)
- «Дещо про дефективних дітей» (1935)
- «Мої спомини».-Львів,1937
- «Моральні завдання сучасної школи» (1938)
- підручники з географії і французької мови;
- спогади («Мої спомини», 1939), «Наші визначні Жінки» (1934; друге видання 1945).
Дала огляд української літератури в «Истории России в 19 ст.» (т. 4, 1908), зокрема огляд творчості Григорія Квітки-Основ'яненка, досліджувала драматичну творчість Спиридона Черкасенка, Олександра Олеся та ін., музику Миколи Лисенка та дитячу літературу.
2004 року на замовлення Державного комітету з інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України в серії соціально значущих видань видрукувано книгу Софії Русової «Мемуари. Щоденник».
Основні ідеї
Найважливіші принципи педагогічної концепції Русової:
- гуманізм
- демократизм
- народність
- природовідповідність
- культуровідповідність
- особистісно орієнтований підхід
- соціальна обумовленість виховання
- загальнолюдські цінності
Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає концепція української національної системи освіти і національного виховання, в межах якої отримали своєрідну інтерпретацію найважливіші, фундаментальні теоретико-методологічні проблеми — мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й виховання.
Ідея національного виховання — головна й визначальна в педагогічній концепції С.Русової, яка в методологічному плані набуває основної й найважливішої закономірності розвитку теорії і практики освіти, школи, виховання.
У центрі педагогічної концепції вченої перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.
Головне завдання виховання — забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.
.jpg)
